Найбільші міста Закарпаття в роки Другої світової війни
Хуст
Саме в Хусті розпочалися трагедії Другої світової війни. 15 березня 1939 року відбулося історичне засідання щодо проголошення незалежності Карпатської України, що, фактично, й стало початком кінця.
Бій на Красному полі, який підполковник армії УНР Василь Филонович описав як: “Тут повстали нові Карпатські Крути”, справді став повторенням подвигу героїв Крут.
Військове протистояння закінчилося розстрілом угорською армією юнаків-семінаристів. 17 березня більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами.
У Хусті, як і в інших містах Закарпаття, була синагога. Вона до сих пір діє, попри те, що побудована в 1878 році та пережила жахіття Другої світової війни. З 1939 до 1944 року тут зберігалися особисті речі євреїв, яких депортували до концтаборів. З Хуста депортували майже 11 тисяч євреїв.
За радянської влади синагогу хотіли переобладнати для потреб взуттєвої фабрики. Але громада настояла на її збереженні - єврейські жінки чергували біля будівлі, щоб не допустити туди руйнівників.
Мукачево
Напередодні Другої світової війни Мукачево було центром хасидів. Дані свідчать, що до 1938 року в місті проживало приблизно 30 тисяч євреїв. Тоді це складало 75% населення.
У Мукачеві діяло 30 синагог, перша з яких була заснована ще у XVIII столітті. Активно відкривалися та функціонували навчальні заклади для євреїв.
Ситуація погіршувалася з кожним днем від початку Другої світової війни. У 1944 році тут уже діяли два гетто, десятки тисяч євреїв були вивезені до таборів (найбільше - до Аушвіца та Треблінки).
З приходом радянської влади переслідування єврейського населення продовжилися: закрили синагоги. Більшість євреїв пізніше виїхали до Ізраїля.
Рахів
Так званий Гуцульський Париж - Рахів - трагедії війни також не оминув. Ще до початку Другої світової чималий відсоток населення складали угорці, хоча багато тут було ієвреїв. Більшість з них проживали в центрі міста, де й займалися здебільшого торгівлею.
Етнографічні свідчення показують, що до 1939 року населення жило відносно мирно. З приходом угорської окупаційної влади школа була переобладнана на угорські казарми та конюшні. Єврейське населення натомість вивозили до гетто в інших містах, а далі - в концтабори.
Центр Рахова почав змінюватися. Єврейські будівлі (дехто відзначає і про існування синагоги) були закриті, а після 1944 року перебудовані на будівлі міської ради та магазини. До нині в Рахові, як і в багатьох інших містах Закарпаття, є збережене єврейське кладовище, за яким доглядають як місцеві жителі, так і єврейська громада.
